ХАРАКТЕРИСТИКА РОСЛИНИ КРАТОМ (MITRAGYNA SPECIOSA)
I. БОТАНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТА МОРФОЛОГІЯ
1. Класифікація та походження
- Ботанічна назва: Mitragyna speciosa Korth. (Havil.).
- Родина: Належить до родини Маренові (Rubiaceae), відомої також як родина кавових. Рід Mitragyna належить до триби Naucleeae.
- Рід Mitragyna: Включає десять видів. M. speciosa є одним із шести видів, що зустрічаються в Південній та Південно-Східній Азії, та одним із двох видів, найбільш детально описаних (поряд із M. tubulosa).
- Походження назви: Назва роду Mitragyna була дана нідерландським ботаніком Кортхалсом (Korthals), оскільки форма листя та приймочок квіток нагадує митру єпископа (bishop’s mitre або bishop’s hat).
- Ареал: Тропічне дерево, корінне для Південно-Східної Азії. Вважається, що найбільш насичена зона концентрації цих дерев знаходиться на стику півострівної Малайзії та Таїланду. Поширена також в Індонезії, на Філіппінах, у Новій Гвінеї, Лаосі, В’єтнамі та Камбоджі.
2. Опис рослини
- Тип рослини: Вічнозелене тропічне дерево, може досягати висоти 4–16 метрів або навіть до 15–30 метрів.
- Стовбур і кора: Стовбур зазвичай прямий, кора зовнішня гладка, сірого кольору, внутрішня — рожевого.
- Листя: Є частиною, що використовується для споживання. Листя темно-глянсового зеленого кольору, за формою еліптичне або широкояйцеподібне (elliptic to ovate або orbicular). Вони можуть досягати 14–20 см у довжину та 7–12 см у ширину. Листя постійно опадає і замінюється, але спостерігається квазісезонне опадання листя у сухий сезон, а новий приріст відбувається у сезон дощів.
- Квітки: Глибоко жовтого кольору, ростуть у кулястих скупченнях (globular clusters), прикріплених до пазух листків на довгих стеблах, несучи до 120 квіток у кожному скупченні.
II. ХІМІЧНИЙ СКЛАД ТА АКТИВНІ КОМПОНЕНТИ
1. Алкалоїди та їх концентрація
- Загальний вміст алкалоїдів: У сухому листі коливається від 0.5% до 1.5%.
- Кількість сполук: З рослини виділено понад 40 різних алкалоїдів, а також флавоноїди, терпеноїдні сапоніни, поліфеноли та глікозиди.
- Основні психоактивні алкалоїди:
- Мітрагінін (MG): Найбільш поширений алкалоїд. Становить приблизно 60% від загального вмісту алкалоїдів в екстракті. Це індол-вмісний алкалоїд, структурно подібний до йохімбіну.
- 7-Гідроксимітрагінін (7-OH-MG): Є мінорним алкалоїдом, його концентрація становить до 2% від екстракту. Важливо, що 7-OH-MG також є активним метаболітом Мітрагініну.
- Інші алкалоїди: До інших алкалоїдів, які можуть бути кількісно визначені, належать Пайнантеїн, Спеціогінін, Спеціоциліатин та Коринантеїдин.
2. Фармакологічна потужність
- 7-OH-MG як потужна сполука: Хоча 7-OH-MG присутній у низьких концентраціях (до 2% від ектракту), він є значно потужнішим (potent partial agonist) за Мітрагінін у людських -опіоїдних рецепторах. Повідомлялося, що його активність приблизно в 13 разів сильніша, ніж у морфіну в деяких аналізах in vitro.
III. ЕТНОБОТАНІЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ
1. Традиційні назви
Кратом відомий під різними регіональними назвами:
- Таїланд: Kratom, Krathom, Ithang, Thom або Kakuam.
- Малайзія: Ketum або Kitam, Biak або Biak-biak.
- Філіппіни: Mambog.
2. Історичне та сучасне вживання
Кратом використовується в Південно-Східній Азії протягом століть як народний засіб та для покращення працездатності.
- Інструментальне використання (робота): Традиційно листя жують або готують чай/відвар (декокшн), щоб боротися зі втомою, підвищувати витривалість, енергію та продуктивність під час важкої фізичної праці, особливо в умовах тропічної спеки та вологості.
- Медичне та замісне використання: Використовується як природний засіб для:
- Зменшення болю.
- Заміщення опіуму або самолікування опіоїдної абстиненції та залежності.
- Лікування діареї та лихоманки.
- Покращення настрою, енергії та соціальної взаємодії.
IV. ФАРМАКОЛОГІЧНА ДІЯ ТА БЕЗПЕКОВИЙ ПРОФІЛЬ
1. Механізм дії (Опіоїдний та Неопіоїдний)
- “Атиповий опіоїд”: Кратом технічно визначений як природне джерело “атипових опіоїдів”. Він демонструє змішані фармакологічні ефекти.
- Дія на рецептори: Мітрагінін є частковим агоністом -опіоїдних рецепторів (MOR), що опосередковує знеболення. При цьому MG та 7-OH-MG діють як антагоністи – та -опіоїдних рецепторів.
- Безпека (G-білкове упередження): Мітрагінін є G-білково-упередженим агоністом (G protein-biased agonist), що означає, що він не рекрутує бета-аррестин 2 на рівнях рецепторів. Цей механізм корелює зі значно меншим ризиком пригнічення дихання (респіраторної депресії) порівняно з класичними опіоїдами, такими як морфін, що є ключовим фактором безпеки.
- Неопіоїдні ефекти: Кратом також взаємодіє з неопіоїдними мішенями, включаючи alpha-2 адренергічні рецептори (що сприяє стимулюючому ефекту). Він також може впливати на серотонінові рецептори (5-HT2C та 5-HT7).
2. Ефекти залежно від дози
Ефекти кратома залежать від дози та частоти вживання:
| Рівень дози (орієнтовно) | Переважаючий ефект (у людини) |
|---|---|
| Низька (1–5 г листя) | Стимулюючий ефект, схожий на кофеїн (енергія, підвищення пильності, концентрація, покращення настрою). |
| Помірна/Висока (5–15 г листя) | Опіоїдоподібні ефекти (анальгезія, знеболення, помірна ейфорія, седація). |
| Надмірна (>15 г листя) | Небажані побічні ефекти (нудота, блювота, запор, оцепніння, летаргія), які обмежують подальше зловживання (механізм “самообмеження”). |
3. Безпека та потенціал зловживання (за міжнародними дослідженнями)
- Потенціал зловживання: Визнаний відносно низьким порівняно з опіоїдами та іншими наркотиками, що викликають зловживання. Потенціал зловживання MG перебуває в діапазоні неконтрольованих речовин, таких як кофеїн.
- Залежність та відміна: У хронічних споживачів може виникнути залежність, але симптоми відміни, як правило, м’якіші та легше піддаються самоконтролю, ніж при відмові від класичних опіоїдів.
- Токсичність та смертність: Кратом має дуже низьку токсичність. Ризик смерті, пов’язаної з кратомом, щонайменше в тисячу разів нижчий, ніж для морфіноподібних опіоїдів. Не було підтверджених повідомлень про смерть, викликану безпосередньо передозуванням чистого кратома; більшість смертельних випадків пов’язана зі спільним вживанням високолетальних речовин (фентаніл, героїн, бензодіазепіни).
Список використаних джерел для статті:
1. Babu, K. M., McCurdy, C. R., & Boyer, E. W. (2008). Opioid receptors and legal highs: Salvia divinorum and Kratom. Clinical Toxicology (Philadelphia), 46(2), 146–152.
2. Cinosi, E., Martinotti, G., Simonato, P., Singewald, N., Frocio, R., Cont M., & Cingolani, M. (2015). Following “the Roots” of Kratom (Mitragyna speciosa): The Evolution of an Enhancer from a Traditional Use to Increase Work and Productivity in Southeast Asia to a Recreational Psychoactive Drug in Western Countries. BioMed Research International, 2015, 968786.
3. Commission on Narcotic Drugs. (2021). Резюме оцінок, висновків та Рекомендації 44-ї сесії Комітету експертів ВООЗ з наркотичної залежності (ECDD). United Nations Office on Drugs and Crime.
4. Giroir, B. P. (2018). Лист помічника міністра охорони здоров’я до керівника Управління з контролю за наркотиками щодо скасування попередньої підтримки постійного включення мітрагініну та 7-гідроксимітрагініну до Списку I Закону про контрольовані речовини 2018 року. U.S. Department of Health and Human Services (DHHS).
5. Haviland, G. D. (1897). A revision of the tribe Naucleeae. Botanical Journal of the Linnean Society, 33, 1–94.
6. Hemby, S. E., McIntosh, S., Leon, F., Cutler, S. J., & McCurdy, C. R. (2019). Abuse liability and therapeutic potential of the Mitragyna speciosa (kratom) alkaloids mitragynine and 7-hydroxymitragynine. Addiction Biology, 24(5), 874–885. doi:10.1111/adb.12639
7. Henningfield, J. E., Fant, R. V., & Wang, D. V. (2018). The abuse potential of kratom according the 8 factors of the controlled substances act: Implications for regulation and research. Psychopharmacology, 235(2), 573–589. doi:10.1007/s00213-017-4813-4
8. Henningfield, J. E., Wang, D. V., & Huestis, M. A. (2022). Потенціал зловживання кратомом у 2021 році: Оновлений восьмифакторний аналіз. Frontiers in Pharmacology, 12:775073. doi:10.3389/fphar.2021.775073
9. Korthals, P. G. (1839). Observationes de naucleis indicis. C. Georgii.
10. Kruegel, A. C., Uprety, R., Grinnell, S. G., Langreck, C., Pekarskaya, E. A., Le Rouzic, V., et al. (2019). 7-Hydroxymitragynine Is an Active Metabolite of Mitragynine and a Key Mediator of Its Analgesic Effects. ACS Central Science, 5(6), 992–1001. doi:10.1021/acscentsci.9b00141
11. León, F., Obeng, S., Mottinelli, M., Chen, Y., King, T. I., Berthold, E. C., et al. (2021). Активність алкалоїдів Mitragyna Speciosa (“кратом”) на серотонінові рецептори. Journal of Medicinal Chemistry, 64(18), 13510–13523. doi:10.1021/acs.jmedchem.1c00726
12. McCurdy, C. R. (н.д.). Безпека Кратома: Дослідження та Фармакологічні Ризики [Звіт на основі виступів та досліджень Університету Флориди]. (Внутрішній документ, що містить цитування).
13. Obeng, S., Wilkerson, D. L., León, F., Reeves, M. E., Restrepo, L. F., Games-Jimenez, L. R., et al. (2021). Pharmacological comparison of mitragynine and 7-hydroxymitragynine: Affinity and efficacy at -opioid receptors in vitro and opioid-like behavioral effects in rats. Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics, 376(3), 410–427. doi:10.1124/jpet.120.000189
14. Prozialeck, W. C., Jivan, J. K., & Andurkar, S. V. (2012). Pharmacology of kratom: an emerging botanical agent with stimulant, analgesic and opioid-like effects. Journal of the American Osteopathic Association, 112(12), 792–799.
15. Raffa, R. B. (Ed.). (2014). Kratom and Other Mitragynines: The Chemistry and Pharmacology of Opioids from a Non-opium Source. CRC Press, Taylor & Francis Group.
16. Ramanathan, S., León, F., Chear, N. J. Y., Yusof, S. R., Murugaiyah, V., Mcmahon, L. R., & Mccurdy, C. R. (2021). Chapter 5 – Kratom (Mitragyna speciosa Korth.): A description on the ethnobotany, alkaloid chemistry, and neuropharmacology. In: ATTA UR, R. (ed.) Studies in Natural Products Chemistry. Elsevier.
17. Singh, D., Müller, C. P., & Vicknasingam, B. K. (2014). Kratom (Mitragyna speciosa) dependence, withdrawal symptoms and craving in regular users. Drug and Alcohol Dependence, 139, 132–137. doi:10.1016/j.drugalcdep.2014.03.017
18. Takayama, H. (2004). Chemistry and pharmacology of analgesic indole alkaloids from the rubiaceous plant, Mitragyna speciosa. Chemical and Pharmaceutical Bulletin (Tokyo), 52(8), 916–928. doi:10.1248/cpb.52.916
19. Todd, D. A., Kellogg, J. J., Wallace, E. D., Khin, M., Flores-Bocanegra, L., Tanna, R. S., et al. (2020). Chemical composition and biological effects of kratom (Mitragyna speciosa): in vitro studies with implications for efficacy and drug interactions. Scientific Reports, 10(1), 19158. doi:10.1038/s41598-020-76119-w
20. Vicknasingam, B., Chooi, W. T., Rahim, A. A., Ramachandram, D., Singh, D., Ramanathan, S., et al. (2020). Kratom and pain tolerance: A randomized, placebo-controlled, double-blind study. Yale Journal of Biology and Medicine, 93(2), 229–238.
21. World Health Organization, Expert Committee on Drug Dependence (WHO ECDD). (2021). Pre-review report: kratom (Mitragyna speciosa), mitragynine, and 7-hydroxymitraginine for the forty-fourth meeting of the ECDD, Geneva, 11–15 October 2021. https://www.who.int/publications/m/item/kratom-mitragynine-7-hydroxymitragynine-critical-review-report
