Використання кратома і психічне здоров’я: системний огляд.

Українські вчені поки не надто цікавляться кратомом, але в світовому науковому співтоваристві ця тема набирає актуальності. Тому, спеціально для вас, ми зробили переклад цікавої аналітичної роботи від фахівців з США і Канади.

З даного матеріалу ви дізнаєтеся про деякі дослідженнях кратома – їх методи і результати. І головне – про особливості впливу цієї рослини, її позитивні і негативні сторони.

Оригінал англомовної статті: https://speciosa.org/kratom-use-and-mental-health-a-systematic-review/ 

Автори:

– Marc T. Swoggera, кафедра психіатрії Університету Рочестера “Медичний центр 300” (Кріттенден бульвар, Рочестер, Нью-Йорк, США);

– Zach Walshb, кафедра психології Університету Британської Колумбії (3333 Університетський шлях, Келоуна, Британська Колумбія, Канада).

Анотація.

Бекграунд: Кратом (Mitragyna speciosa) – психоактивна рослина, що росте в Південно-Східній Азії. У всьому світі до нього є величезний інтерес, як до потенційно корисного терапевтичного засобу. Велика частина наукових досліджень зосереджена на його знеболюючий потенціал. При цьому використання кратома має як ризики, так і переваги в області психічного здоров’я.

Методи: Ми провели всебічний системний огляд всіх досліджень по використанню кратома і психічному здоров’ю, опублікованих в період з січня 1960 року по липень 2017 року.

Результати: Отримані результати свідчать про високий потенціал кратома, як інструменту зниження шкоди. В першу чергу він виступає в ролі замінника опіатів для людей, що страждають залежністю. Кратом також покращує настрій і знімає тривогу. Багато хто відзначає, що при використанні кратома симптоми абстиненції є досить легкими в порівнянні з опіоїдами. Однак, для деяких людей дискомфорт “відміни” неприємний і збереження здержливості може бути важким.

Висновок: Результати можуть бути інформативні для політиків, дослідників впливу кратома і лікарів, що працюють в області вживання психоактивних речовин, психології, психіатрії.

1. Вступ

Mitragyna speciosa, також відома як кратом, або кетум – це психоактивна рослина з кавового сімейства. Вона століттями використовувалася в медицині у Південно-Східній Азії (Cinosi et al., 2015; Pendell, 2010). В Таїланді та Малайзії кратом вживають у різних випадках (Tanguay, 2011 року; Prozialeck і ін., 2012):

– в якості замінника опію і для полегшення симптомів синдрому відміни опіоїдів;

– для полегшення болю, при діареї та кашлі;

– для підвищення витривалості і енергії.

Рослину використовують по різному: жують сире листя, варять його, подають у вигляді чаю, курять (дуже рідко). В останні роки спостерігається поширення кратома за межами Азії – листя, мелене листя, капсули і екстракти кратома широко доступні через Інтернет та роздрібні магазини по всій Північній Америці і Європі (Prozialeck et al., 2012; Singh et al., 2016). Це викликає нові побоювання щодо можливості несприятливих наслідків його використання (Boyer et al., 2008; Ward et al., 2011).

Відсутність надійних наукових даних породжує якусь “антинаркотичну істерію” в урядових і друкованих джерелах (Hart, 2013). Це ставить під загрозу здатність вчених досліджувати кратом. Інша небезпека – нездатність громадськості адекватно оцінити “за” і “проти” застосування даної рослини. Саме збір і оцінка доказів ризику та користі вживання кратома є критично важливими моментами.

Найбільш суттєві потенційні ризики і переваги кратома знаходяться в сфері психічного здоров’я. З цієї причини ми провели систематичний огляд всіх виявлених досліджень по використанню кратома і психічному здоров’ю.

Як і у випадку з багатьма психоактивними речовинами, що існували до цього, деякі фактори призвели до необґрунтованих побоювань з приводу кратома в Північній Америці, наприклад:

– маркетинг кратома як “легального наркотика” (Cinosi et al., 2015);

– плутанина між кратомом та іншими новими психоактивними речовинами (наприклад, синтетичний канабіс, “солі для ванн”);

– сенсаційне висвітлення в ЗМІ ймовірної шкоди (наприклад: “Кратом – добавка, яка вб’є Годзіллу”, Bloom, 2016).

У медичній літературі число ретельних наукових досліджень непропорційно мале, в порівнянні з числом опублікованих тематичних досліджень, в яких були відзначені несприятливі події, що збігаються з використанням кратома, включаючи токсичність для печінки і смерть (Kapp et al., 2011 року; McIntyre et al., 2015; Neerman et al., 2012; Nelsen et al., 2010 року; Sheleg and Collins, 2011).

Тематичні дослідження становлять відносно низький рівень доказів у зв’язку з невірним трактуванням екстремальних подій, невідомій достовірності, узагальненості, а також іншим упередженням (Merriam, 2009). Ці обмеження унеможливлюють створення причинно-наслідкового зв’язку між кратомом і серйозними несприятливими подіями. Проте, повторні результати цих досліджень сприяли винесенню суворих попереджень для громадськості.

Наприклад, центри США по контролю і профілактиці захворювань (CDC) і Управління з контролю за дотриманням законів про наркотики (DEA) в минулому неодноразово попереджали, що кратом може викликати психоз або смерть (Anwar et al., 2016 року; DEA, 2016). Управління з контролю і профілактики захворювань рекомендувало ввести кримінальну відповідальність за зберігання і поширення кратома. І це незважаючи на рішучу протидію громадськості “жорсткій і безвідповідальній” державній політиці (Swogger, 2016) та очевидній нездатності таких заходів принести користь суспільству (Mallea, 2014 року).

Кратом недостатньо вивчений, тому ризики і переваги його використання детально не охарактеризовані. Тобто обережність досліджень виправдана. При цьому в громадському дискурсі і політичних підходах, пов’язаних з кратомом, проявляються характеристики “антинаркотичної істерії” (див. Харт, 2013). Приклади – оприлюднення сенсаційної і упередженої інформації, прагнення до регуляторних політичних кроків, які переважують очевидні ризики.

Небезпека “антинаркотичної істерії” полягає в схильності до прийняття грубих і реактивних стратегій, які ризикують перешкодити науковим дослідженням і позбавити людей корисних ліків. Антинаркотична істерізація породжує небезпечну стигматизацію споживачів кратома і збільшує ризик марної та жорсткої політики, яка призводить до непотрібного позбавлення свободи.

Необхідно проводити політику, що базується на фактичних даних. Це критично важливий момент для оцінки ризиків і переваг, для управління зростаючим поширенням кратома в Північній Америці і Європі. В даний час зростає попит на сучасні засоби зниження шкоди, пов’язаної з проблемним вживанням опіоїдів. Тому проведення досліджень по вивченню кратома можна назвати пріоритетним.

Розуміння впливу кратома на психічне здоров’я і самопочуття важливо для оцінки його терапевтичного потенціалу в контексті шкідливого вживання опіатів і інших психопатологічних факторів, як психологічних факторів. Також дослідження є ключовими детермінантами створення ліків на основі кратома.

Світова наукова спільнота висловлює підвищену увагу до якості знань про кратом. Ретельні огляди описують багаторічне застосування кратома в Південно-Східній Азії і детально описують способи вживання, побічні ефекти (в тому числі абстиненцію), а також правовий і соціальний статус кратома в різних частинах світу (Aziz, 2014; Hassan et al., 2013; Singh et al., 2016). Ці дані вказують на здатність кратома допомагати у вирішенні багатьох завдань, можливо, в першу чергу болючих (Ahmad and Aziz, 2012; Grundman 2017).

Важливо, що використання кратома також впливає на деякі області психічного здоров’я. Заслуговує пильної уваги нова наукова література про позитивний вплив кратома на настрій і як замінника опіоїдів. Так само варте уваги питання потенційних ризиків для психічного здоров’я, пов’язаних з використанням кратома.

З цією метою в даній роботі вперше систематично розглядається література по кратому і психічному здоров’ю. В даному огляді ми прагнемо проінформувати:

– лікарів, які практикують в області психічного здоров’я або лікування наркозалежності і можуть зіткнутися з використанням кратома в ході своєї клінічної роботи;

– політиків, зацікавлених у розумінні потенційного впливу вживання кратома на практику охорони здоров’я;

– науковців, які повинні базувати роботу на результатах своїх досліджень в області психічного здоров’я і лікування наркоманії.

2. Методи

2.1. Стратегія пошуку

Ми провели пошук літератури, присвяченої використанню кратома і психічному здоров’ю. Щоб охопити всі дослідження і керуватися останніми науковими даними з психічного здоров’я (наприклад, Walker et al., 2015; Walsh et al. 2017), ми вибрали запити, які охоплюють емоційну, психологічну та соціальну сфери психічного здоров’я (Ryff and Keyes, 1995).

Електронні бази (Psycinfo, Medline) використовувалися для ідентифікації опублікованих досліджень, проведених на людях в період з січня 1960 року по лютий 2017 р. Була зібрана інформація по кратому та іншим факторам: тривозі, посттравматичного розладу, соціальному вживанню, залежному зловживанню, шкідливому вживанню психоактивних речовин, тютюну, кокаїну, алкоголю, опіатам, героїну, амфетаміну, депресії, біполярному розладу, манії, настрою, психозам, шизофренії, нейро- і когнітивній психології, IQ, інтелекту, насильству, агресії, терапії, замісної терапії, самогубствам, членоушкодженню.

Виявлені дослідження були перевірені на предмет дублювання і збережені для подальшого розгляду, якщо в них містилися початкові дані про використання кратома і психічне здоров’я. Ми встановили два апріорних критерія виключення, щоб ми розглядали тільки дослідження адекватної якості, які могли б мати істотний науковий внесок. По-перше, ми виключили тематичні дослідження в зв’язку з обмеженнями внутрішньої і зовнішньої валідності, тенденцією до перебільшення екстремальних подій і неприйнятним потенціалом дослідних наслідків (Merriam, 2009). По-друге, виключили дослідження, які не надали достатньої інформації для огляду методів дослідження.

3. Результати

Наш пошук дав 49 результатів. Потім ми усунули надлишкові результати:

– теоретичні та оглядові роботи без нових емпіричних даних (n = 19);

– тематичні дослідження (n = 9);

– роботи, які не містять даних, що мають відношення до психічного здоров’я (n = 6).

У підсумку зупинилися на 15-ти дослідженнях. Потім виключили дослідження (n = 2), методи яких не підтвердили їх адекватність і науковість. Надалі тільки 13 досліджень збережені для повного повторного перегляду. Вибірка для цих досліджень становить 28 745, з яких 25 189 взяті з двох великих досліджень.

Всі дослідження носили перехресний або ретроспективний характер. При цьому 9 з 13 результатів досліджень отримані з Таїланду і Малайзії. 2 дослідження – присвячені зверненнями в американські центри з контролю отруйних речовин. 1 дослідження було засноване на матеріалах, представлених на американському веб-сайті, на якому розміщені призначені для користувача повідомлення про різні психоактивні речовини. Ще 1 анонімне онлайнове дослідження було розміщено на веб-сторінці американської асоціації кратома. Грунтуючись на змісті цих статей, ми організуємо подальший огляд за категоріями зниження шкоди, настрою і негативним наслідкам.

3.1. Зниження шкоди

Заміна – це форма зниження шкоди, що припускає використання заміщуючого препарату з метою заміни або зниження споживання іншої речовини, яка вважається небажаною (Lucas і ін., 2016). Кон’юнктурні послідовності замісної терапії можна спостерігати на індивідуальному рівні і на рівні суспільної охорони здоров’я.

Опіоїди тривалої дії, такі як метадон або бупренорфін, призначаються в якості замінників більш небезпечних речовин (наприклад, оксикодону, героїну). Є докази того, що канабіс може успішно замінювати алкоголь, опіоїди і кокаїн (Bachhuber і ін., 2014; Lucas and Walsh 2017; Lucas et al., 2016 року; Socias et al. 2017). Відповідно до старих описів вживання кратома в Азії, недавні дослідження показують, що кратом використовується в якості замінника – речовини, що знижує шкоду.

Одне з досліджень, що свідчить про заміщуючий потенціал кратома, було проведено на півночі Малайзії. В цьому випадку використовували зручну вибірку для виявлення 136 користувачів кратома (99% чоловіків) в тих районах, де повідомлялося про постійне використання цієї рослини (Vicknasingam et al., 2010). 77% цих людей мали неповну середню освіту, а середній вік (38,7) був вище, ніж в інших дослідженнях. Багато з них (46%) вживали інші речовини одночасно з кратомом, а більшість (76%) мали попередній анамнез вживання наркотиків. Результати показали, що 90% з них використовували кратом як замінник опіатів. 84% вказали, що кратом допомагає при симптомах синдрому відміни опіатів.

В іншому малайзійському дослідженні (Singh і ін., 2015) брали участь 293 дорослих чоловіки, які вживали кратом протягом мінімум 6-ти місяців до інтерв’ю. Ця вибірка складається переважно (87%) зі звичайних робітників, які були молодшими (середній вік = 28 років) і більш освіченими (66% учнів старших класів середньої школи), ніж вибірка Vicknasingam et al. (2010). 52% повідомили про використання кратома протягом 3-х і більше років. 15% сказали, що використовували кратом для зменшення залежності від заборонених речовин (наприклад, опіатів, канабісу) і / або полегшення симптомів синдрому відміни опіоїдів (Singh і ін., 2015 г.).

У всьому світі майже половина з 8049 респондентів (56,9% чоловіків і 43,1% жінок), які брали участь в онлайновому опитуванні в США, вказали, що кратом допомагає скоротити або припинити вживання опіоїдів (Grundman 2017). У цій вибірці 51% з них були у віці від 31 до 50 років, понад 80% мали освіту в коледжі і вище, а 56,6% використовували кратом більше одного року.

Кратом використовують для зменшення шкоди. Зниження абстиненції від опіоїдів або інших наркотичних засобів (що не підлягають вилученню) було більш імовірним у учасників віком 21-30 років і у тих, хто має самострахування, “Медікейд”, або не має страховки.

Мінімальна доза (5 г) відзначається, як ефективна для зниження рівня вживання опіоїдів. Серед тих, хто менш схильний використовувати кратом для замісної терапії, були жінки, пенсіонери, непрацездатні люди і особи, які перебувають у шлюбі.

У дослідженні, проведеному серед 161 самостійно відібраного респондента (приблизно 89% чоловіків) на одному з інтернет форумів в США, більше 10% повідомили, що використовували кратом для успішного зниження дозувань або відмови від речовини, яка була для них небажаною чи заподіювала шкоду (Swogger і ін., 2015). Опіоїди, героїн і фармацевтичні препарати були найбільш часто замінюваними речовинами. При цьому кратом також використовувався для заміни антидепресантів, включаючи селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС).

3.2. Настрій

Повідомлялося, що кратом надає енергетичний ефект при більш низьких дозах (Saingam і ін., 2012) і заспокійливий ефект при більш високих дозах (Singh і ін., 2016).

В іншій малайзійській вибірці, що не описана вище, були 293 користувача кратома чоловічої статі. 29% повідомили про використання кратома для підвищення енергії або боротьби з втомою і 6% – для поліпшення настрою або полегшення нудьги (Singh et al., 2014 року).

Ще в одній малайзійській вибірці приблизно 28% користувачів кратома, головним чином чоловіки, вказали, що вони відчували підвищену енергію і бадьорість, а приблизно 26% вказали на ейфорію, розслаблення, задоволення (Ahmad and Aziz, 2012).

30% з 161 людини, які повідомили про досвід на інформаційний сайт з наркотиків в США, вказали, що кратом дає відчуття благополуччя. Майже 9% повідомили про зростання енергії (Swogger і ін., 2015). Розслаблення і зниження тривоги також проявилися в описі 24% (вибірка в якісному дослідженні, проведеному в США, Swogger і ін., 2015).

Однак ні в одному з цих досліджень не була чітко визначена природа явного анксіолітичного (протитривожного, антистресового) ефекту кратома. Отже не було сказано, в якій мірі кратом знижує тривогу без небажаної седації. Про заспокійливий ефект повідомила незначна кількість учасників:

– 0,6% (Ahmad and Aziz, 2012);

– 3,1% (Swogger et al., 2015);

– 4,8% в поєднанні з запамороченням (Grundman 2017).

Про млявість і седативні властивості повідомили 19,4% з 660 осіб, які зателефонували в американські центри з контролю за отрутами в період з 2010 по 2015 рік (Anwar et al., 2016).

Більш високий рівень седації в дослідженнях центру з контролю над отрутами імовірно викликаний некоректним відбором проб або тим фактом, що більше 40% людей використовували інші седативні речовини одночасно з кратомом. Цікаво відзначити, що приблизно 9% вибірки Сваггера і ін. вказали на підвищений рівень соціальної активності та емпатії після прийому кратома. Це передбачає те, що кратом надає протитривожний вплив без супутньої апатії і ослаблення соціальної мотивації та активності.

66% респондентів одного великого західного опитування вказали, що використовують кратом для поліпшення настрою або при негативних психічних станах: тривозі, депресії, посттравматичному стресі (Grundman 2017). Використання кратома з цією метою більше застосовувалося жінками, особливо домогосподарками і студентками, або за програмою “Медікейд”. Вік понад 41 рік, наявність сім’ї, ступінь бакалавра і заробіток від 75 000 доларів – параметри респондентів, які приймають кратом для настрою. 79,4% користувачів з даного дослідження приймали кратом, щоб збільшити власну енергійність. Більше 75,6% користувачів зазначили полегшення депресивного стану, а 74,3% повідомили про зниження тривоги. Робоче дозування для отримання енергії зареєстровано на рівні малих доз (≤ 1 г), а для зменшення депресії і тривоги використовували дозування до 5 г (Grundman 2017).

Незважаючи на позитивний потенціал кратома в області настрою і тривоги, синдром відміни кратома може іноді привести до протилежних ефектів, включаючи депресивний настрій, ворожість і підвищену тривожність (Ахмад і Азіз, 2012; Сингх і ін., 2014 року). Значна частина (23,8%) людей, що дзвонили в американські центри з контролю за отрутами протягом 5-річного періоду, повідомили про збудливість або дратівливість після прийому кратома. Втім, ці відчуття могли бути викликані паралельним прийомом інших речовин (Anwar et al., 2016).

3.3. Небажані наслідки

У ряді досліджень описані несприятливі наслідки, пов’язані з кратомом (Ahmad and Aziz, 2012; Anwar et al., 2016 року; Forrester, 2013; Grundman 2017; Saingam et al., 2016 року; Singh et al., 2014; Singh et al. , 2015; Swogger et al., 2015; Trakulsrichai et al., 2013).

Дані, пов’язані з негативними психосоціальними ефектами, сходяться в тому, що регулярне вживання може призвести до толерантності, синдрому відміни після припинення вживання і ускладнення утримання від кратома (Ahmad and Aziz, 2012; Grundman 2017; Singh et al., 2014; Swogger et al., 2015).

Всеосяжне дослідження 530 людей (переважно чоловіків), які регулярно використовують кратом в Малайзії (94% щодня, із середньою тривалістю вживання близько 4-х років), показало кореляцію неконтрольованого використання з низьким рівнем освіти (Ahmad and Aziz, 2012).

Інше дослідження 293 чоловіків, що часто вживають кратом в Малайзії, показало, що 73% з них відчували симптоми абстиненції протягом приблизно 1-3 днів після припинення вживання (Singh et al., 2014 року). Дослідження, проведені в США, показали більш низький рівень симптомів синдрому відміни – 9-10% (Grundman, 2017; Swogger і ін., 2015).

У той час, як частота абстиненції, судячи з усього, варіюється в залежності від вибірки, дані сходяться в різних дослідженнях, щоб охарактеризувати симптоми абстиненції. Результати факторного аналізу симптомів синдрому відміни від кратома, проведеного серед 526 користувачів кратома чоловічої статі в Таїланді (67% з них повідомили про те, що кратом вживали ≥ 3 разів на тиждень), описують синдром відміни за чотирма симптомним вимірам (Saingam і ін., 2016):

1) тяга \ втома;

2) опорно-рухова система і безсоння;

3) настрій;

4) вегетативна нервова система / фізична хвороба.

Ці категорії симптомів кратомной абстиненції відповідають даним, отриманим з різних етнічних і культурних джерел (Grundman 2017; Singh et al., 2014; Swogger et al., 2015; Trakulsrichai et al., 2013).

Симптоми абстиненції кратома нагадують синдром опіоїдної абстиненції (Miranda and Taca, 2017). Наявні дані свідчать про те, що синдром абстиненції кратома некомфортний, але, як правило, значно м’якший і коротший від синдрому відміни опіоїдів (Singh et al., 2015; Swogger et al., 2015).

Однак симптоми синдрому відміни не є незначними. Серед 9% респондентів американського дослідження, які відчували кратом-відмову протягом 12-48 годин після припинення вживання, більшість оцінили тяжкість симптомів або на 2 (40,4%), або на 3 (36,1%), або на 4 (11,5%) за 5-бальною шкалою Лайкерта (Grundman 2017).

Попередні дані опитування західних респондентів показують, що синдром відміни і інші негативні наслідки частіше відзначалися людьми, які були в парних стосунках, але не перебували в шлюбі, не мали страховки, заробляли від 35 000 до 50 000 доларів … (Grundman 2017).

Крім залежності від кратома, наявні дослідження не дають ніяких вказівок. У великому опитуванні Грундман тільки близько 3% респондентів вказали, що зверталися за психіатричним лікуванням “через вживання кратома”. Приблизно 4% опитаних на інтерв’ю в малайзійському дослідженні (запитували про галюцинації під час вживання кратома) підтвердили їх (Ahmad and Aziz, 2012).

В одному з досліджень (Forrester, 2013) повідомлялося про психотичні симптоми серед невеликого числа тих, що дзвонили в американський токсикологічний центр (тобто про галюцинації, викликані прийомом кратома). Втім неясна ступінь, в якій ці повідомлення про галюцинації безпосередньо пов’язані з кратомом, а не з паралельним вживанням інших речовин, або вже з існуючою психопатологією чи нарко-фантазією.

Ми шукали наукову інформацію про використання кратома і агресію проти себе або оточення. Незважаючи на те, що лише в небагатьох дослідженнях давалася пряма оцінка агресії, повідомлення про це відсутні в дослідженнях, які побічно дозволяли б робити такі заяви (наприклад, Anwar і ін., 2016 року; Saingam і ін., 2012; Swogger і ін., 2015; Trakulsrichai і ін., 2013). Жодне з досліджень не виявило зростання агресії після прийому кратома. Приблизно 1% опитаних малайзійців вказав, що вони проявляли агресію або відчували ворожість під час відмови від кратома (Ahmad and Aziz, 2012).

Згідно з наведеними вище даними, результати великого епідеміологічного дослідження побічно підтверджують припущення про те, що використання кратома не збільшує ризик розвитку агресії (n = 17 140; національне обстеження психічного здоров’я в Таїланді; Kittiranapaiboon et al., 2014 року).

Зокрема, агрегована група споживачів заборонених речовин (n = 537), з яких майже 60% регулярно вживають кратом, і група, що не вживає наркотики, не відрізнялися щодо ризику самогубства (міні-міжнародне нейропсихіатричне опитування, суїцидальний модуль Kittiranapaiboon and Khamwongpin, 2005 ). Дане дослідження має кілька обмежень. Найбільш помітним є те, що аналіз об’єднує споживачів кратома з іншими споживачами наркотиків (наприклад, 24% з них вживали метамфетамін) і не дає аналізу ризику, пов’язаного з будь-якою речовиною, за винятком алкоголю. Дослідження показало, що споживачі наркотиків, які також вживали алкоголь або мали проблеми з психічним здоров’ям, піддавалися більш високому ризику самогубства, ніж особи без психічних захворювань або проблем з алкоголем. Але попередні результати не вказують на підвищений ризик самогубств, пов’язаний з кратомом, у здорових людей.

Висновки

Ми провели комплексний систематичний огляд наукової літератури по використанню кратома і психічному здоров’ю. Мабуть, найбільш достовірним нашим висновком є ​​те, що вивчення впливу кратома на людину і, зокрема, на психічне здоров’я, знаходиться в зародковому стані. Це було виявлено відсутністю чітких, добре контрольованих, проспективних досліджень, які в кінцевому підсумку приведуть до складного і детального клінічного розуміння переваг і шкідливих наслідків використання кратома.

Жінки були виключені або недостатньо представлені в більшості досліджень. Більш того, інтеграція мізерної кількості літератури ускладнюється різноманітністю зразків і методик. Наприклад, часті споживачі кратома в Південно-Східній Азії, де його застосування вписано в складні культурні традиції, відрізняються від наївних індивідуумів, які звертаються в американські контролюючі органи.

Незважаючи на ці труднощі і обмеження, ми змогли зробити деякі висновки про вживання кратома і психічне здоров’я, спираючись на подібні дані 13 досліджень.

Що стосується несприятливих наслідків, то використання кратома пов’язане з ризиком фізіологічної залежності, хоча цей ризик не був адекватно кваліфікований. Необхідні додаткові дослідження для оцінки частоти кратомної залежності в різних ситуаціях, яка широко варіюється у збереженій літературі.

Є переконливі докази того, що кратомна залежність менш виражена, ніж опіоїдна, з якою кратом розділяє лише деякі механізми дії (Hassan et al., 2013). Більше того, на відміну від опіоїдів, використання кратома доведено не призводить до вираженої дихальної недостатності (Kruegel і ін., 2016), тому не викликає передозування зі смертельним наслідком.

Сприйняття кратома, як більш м’якої і менш небезпечної опіоїдної психоактивної речовини, підтримується вживанням кратома, як замінника опіатів (Vicknasingam і ін., 2010) і узгоджується з даними про збереження соціального функціонування регулярних споживачів кратома (Singh і ін., 2015). Дослідження впливу вживання кратома і вимір кратомової залежності показали хорошу попередню надійність та валідність (Krathom Dependence Scale; Saingam і ін., 2014 року).

Отримані дані свідчать про те, що кратом має потенціал в якості інструменту зменшення шкоди в контексті проблемного вживання опіоїдів. Замісна терапія демонструвала значну ефективність, як стратегія зменшення шкоди при проблемному вживанні опіатів. Про це свідчать успіх розповсюдженої підтримуючої терапії метадоном і поява бупренорфінової терапії, спрямованої на зниження або виключення вживання потенційно більш небезпечних опіатів (Li і ін., 2016).

Однак існуючі підходи не задовольняють потреби всіх, хто бореться з опіоїдною залежністю, що робить розробку додаткових варіантів важливою метою (Stitzer і ін. 2017). Як приклад корисності замісних препаратів на рівні суспільної охорони здоров’я можна привести зниження смертності від опіоїдів в результаті збільшення легальної доступності канабісу в медичних цілях в окремих штатах США (Bachhuber і ін., 2014 року). Оскільки катастрофічна епідемія опіоїдів у Північній Америці триває, в даний час йде природний експеримент зі зменшення шкоди, пов’язаної з потенціалом кратома як замінника опіоїдів.

У США число щоденних відвідувань веб-сторінки американської асоціації кратома в середньому перевищує 9000, в тому числі 2262 унікальних відвідувача (Grundman 2017). Пропоноване обмеження легального доступу до кратома може мати ненавмисні негативні наслідки для здоров’я населення, якщо усунути інструмент зниження шкоди.

Що стосується впливу кратома на настрій і тривогу, то кратом більше схожий на стимулятор, ніж на антидепресант (грунтуючись на відносно швидкому ефекті і малій тривалості дії). Є переконливі докази того, що в короткостроковій перспективі низькі дози підвищують енергію і настрій, тоді як більш високі дози мають протитривожний ефект (Ahmad and Aziz, 2012; Saingam et al., 2012; Singh et al., 2014; Swogger et al., 2015).

Є також попередні дані про те, що кратом підвищує емпатію і призводить до підвищеної товариськості (Swogger et al., 2015). Якщо ці дані будуть підтверджені, то кратом може стати потенційним анксіолітиком, що не приводить до емоційного притуплення або відчуття роз’єднаності, пов’язаної з іншими поширеними анксіолітиками (Ashton, 1986; Price et al., 2009).

Лікарі, що працюють з людьми, вже використовують кратом для управління тривогою. Вони заохочують додавання стратегій психосоціального лікування на основі доказів (наприклад, поступовий вплив боязких стимулів, медитація усвідомлення), щоб підвищити самооцінку, поліпшити прийняття і функціональність емпіричного досвіду (Hofman and Smits, 2008; Kishita et al., 2016).

Є тільки епізодичні звіти, в яких розглядається довгострокове, помірне використання кратома для підвищення настрою (див. Henningfield, 2016 року; Erowid 2017). Необхідні клінічні випробування для більш ретельної оцінки впливу кратома на настрій і тривогу протягом тижнів або місяців. Лікарі повинні бути інформовані про потенційну залежність у постійних хронічних користувачів. Симптоми абстиненції можуть включати депресію, дратівливість і неспокій.

Дискретні висновки в існуючих даних, мабуть, тісно пов’язані з культурно-демографічними модераторами моделей і послідовностей використання кратома. На Заході жінки частіше використовують кратом для емоційної допомоги (Grundman 2017). Ймовірно, це відбувається через більш високу частоту афективних розладів у порівнянні з чоловіками (Seney and Sibille, 2014 року). Навпаки, у чоловіків частіше зустрічаються розлади, пов’язані з вживанням психоактивних речовин (SAMHSA, 2014 року), що потенційно підвищує ймовірність використання кратома для заміщення.

Дані з Північної Америки вказують на те, що вища освіта пов’язана з меншою кількістю випадків абстиненції (Грюндман 2017). Навпаки, малазійцям з вищою освітою було важче утримуватися від кратома, ніж менш освіченим людям. Ахмад і Азіз (2012) вважають, що люди з низьким рівнем освіти більш схильні бути чорноробами і регулярно використовують низькі дози кратома для отримання енергії. Саме вони можуть бути менш залежні, ніж люди з більш високим рівнем освіти, що використовують високі дози кратома для відпочинку.

Залежність від кратома сильно варіюється в існуючих дослідах (9-73%), що вказує на необхідність ретельних досліджень, які проливають світло на використовувані патерни і результати користувачів кратома.

Цей всеохоплюючий огляд попередньої, мізерної і різноманітної літератури не дає ніяких висновків, що вживання кратома пов’язане зі значними ризиками для психічного здоров’я, що виходять за рамки можливого розвитку синдрому відміни, який є легким у порівнянні з опіоїдами. Незначна частка малазійських учасників одного дослідження підтвердила галюцинації після надмірного вживання, хоча неясно, чи були це справжні галюцинації або неспецифічний опис візуальних ефектів кратома. Повідомлялося, що вони були приємними серед осіб, які експериментують з кратомом в США (Swogger і ін., 2015).

У більшості досліджень психоз не розглядався безпосередньо. Примітно, що з огляду на попередження CDC і DEA в США, психотичні симптоми не були описані в більшості досліджень, які б дозволили їм повідомити про них (Anwar і ін., 2016 року; Saingam і ін., 2012; Swogger і ін., 2015; Trakulsrichai і ін., 2013). Відсутність доказів наявності психозу або іншої психопатології в поєднанні з дуже низьким відсотком людей в Північній Америці, які повідомляють про те, що вони звертаються за психіатричною допомогою в результаті використання кратома (Grundman 2017), вказує на мінімальний або нульовий короткочасний ризик виникнення психозу від кратома.

Аналогічним чином, ми не виявили ніяких доказів ризику агресії або самоагресії, пов’язаної з вживанням кратома. В ході одного з досліджень приблизно 1% малайзійських респондентів висловлювали агресію під час припинення вживання кратома (Ahmad and Aziz, 2012). Як і у всіх розглянутих дослідженнях, дана схема не дозволяє зробити точні причинно-наслідкові висновки. І в інших дослідженнях, що дозволили зробити відповідні висновки, агресивної поведінки не виявлено (Anwar et al., 2016 року; Saingam et al., 2012; Swogger et al., 2015; Trakulsrichai et al., 2013).

Важливо відзначити, що наш огляд був обмежений послідовностями психічних станів. Другі джерела повинні бути вивчені на предмет отримання даних про інші кореляції вживання кратома.

На закінчення слід зазначити, що використання кратома, мабуть, має ряд важливих переваг для психічного здоров’я, які вимагають подальшого вивчення. Для деяких людей кратомна залежність являє собою ризик, хоча синдром залежності досить легкий по психосоціальному і фізіологічному впливу в порівнянні з опіоїдами.

Для подальшого з’ясування потенціалу кратома, а також виявлення його ефектів, необхідно більше якісних, контрольованих, наукових досліджень. Особливо необхідні дослідження, спрямовані на вивчення впливу кратома на психічне здоров’я жінок і в маловивчених культурах.

Крім того, відсутні якісні дані про використання кратома в разі психічно тяжкохворих людей або про взаємодію кратома з іншими речовинами. Те, наскільки негативні наслідки застосування кратома будуть сприйняті громадськістю та політиками Північної Америки (наприклад, подібно до кофеїну), буде в значній мірі залежати від результатів подальших досліджень і розвитку соціокультурних норм, пов’язаних з цією відносно новою рослиною в фармакопеї Північної Америки і Європи.

Автори:

Доктор Суоггер провів дослідження і написав початкові чернетки. Д-р Уолш надав додаткові тексти і матеріали по суті, які зробили висновки в рамках більш широкої літератури. Всі автори схвалили представлену інформацію.

Використана література:
Anwar, M., Law, R., Schier, J., 2016. Notes from the field: kratom (Mitragyna speciosa) exposures reported to poison centers — United States, 2010–2015. MMWR. Morb. Mortal. Wkly. Rep. 65, 748–749. http://dx.doi.org/10.15585/mmwr.mm6529a4.

Ahmad, K., Aziz, Z., 2012. Mitragyna speciosa use in the northern states of Malaysia: a cross-section. J. Ethnopharmacol. 7, 446–450. http://dx.doi.org/10.1016/j.jep.2012. 03.009.

Ashton, H., 1986. Adverse effects of prolonged benzodiazepine use. Adverse Drug React. Bull. 118, 440–443.

Aziz, Z., 2014. Kratom: the epidemiology, use and abus, addiction potential, and legal status. kratom and other mitragynines. In: Raffa, Robert B. (Ed.), The Chemistry and Pharmacoogy of Opioids from a Non-opium Source. CRC Press, Boca Raton, FL, pp. 309–320. http://dx.doi.org/10.1201/b17666-22.

Bachhuber, M.A., Saloner, B., Cunningham, C.O., Barry, C.L., 2014. medical cannabis laws and opioid analgesic overdose mortality in the United States, 1999–2010. JAMA Intern. Med. 174, 1668. http://dx.doi.org/10.1001/jamainternmed.2014.4005.

Bloom, J., 2016. Kratom: The Supplement That Will Kill Godzilla Topic. Retrieved 20 March 2017, from http://theminiaturespage.com/plus/msg.mv?id=162672.

Boyer, E.W., Babu, K.M., Adkins, J.E., Mccurdy, C.R., Halpern, J.H., 2008. Self-treatment of opioid withdrawal using kratom (Mitragynia speciosa korth). Addiction 103, 1048–1050. http://dx.doi.org/10.1111/j.1360-0443.2008.02209.x.

Cinosi, E., Martinotti, G., Simonato, P., Singh, D., Demetrovics, Z., Roman-Urrestarazu, A., Bersani, F.S., Vicknasingam, B., Piazzon, G., Li, J.H., Yu, W.J., Kapitany-Foveny, M., Farkas, J., Di Giannantonio, M., Corraza, O., 2015. Following the roots of kratom (Mitragyna speciosa): the evolution of an enhancer from a traditional use to increase work and productivity in Southeast Asia to a recreational psychoactive drug in western countries. BioMed Res. Int. 2015, 1–11. http://dx.doi.org/10.1155/2015/ 968786.

Drug Enforcement Administration, August 30, 2016. “DEA announces intent to schedule kratom. Retrieved March 20, 2017, from https://www.dea.gov/divisions/hq/2016/ hq083016.shtml.

Erowid, 2017. Erowid experience vaults: kratom (also mitragyna speciosa) reports. Retrieved February 14, 2017, from https://erowid.org/experiences/subs/exp_ Kratom_General.shtml.

Forrester, M.B., 2013. Kratom exposures reported to texas poison centers. J. Addict. Dis. 32, 396–400. http://dx.doi.org/10.1080/10550887.2013.854153.

Grundman, O., 2017. Patterns of kratom use and health impact in the US: results from an online survey. Drug Alcohol Depend. 176, 63–70. http://dx.doi.org/10.1016/j. drugalcdep.2017.03.007.

Hart, C., 2013. High Price: A Neuroscientist’s Journey of Self-discovery That Challenges Everything You Know About Drugs and Society. HarperCollins, NY.

Hassan, Z., Muzaimi, M., Navaratnam, V., Yusoff, N.H., Suhaimi, F.W., Vadivelu, R., Vicknasingam, B.K., Amato, D., von Horsten, S., Ismail, N.I.W., Jayabalan, N., Hazim, A.I., Mansor, S.M., Müller, C.P., 2013. From kratom to mitragynine and its deriva- tives: physiological and behavioral effects related to use, abuse, and addiction. Neurosci. Biobehav. Rev. 37, 138–151. http://dx.doi.org/10.1016/j.neubiorev.2012. 11.012.

Henningfield, J.E., 2016. Assessment of Kratom Under the CSA Eight Factors and Scheduling Recommendations. Retrieved March 20, 2017 from http://216.30.191. 148/HL-AKA-Eight_Factor_and_Recommendations_by_PinneyAssoc.pdf (November 28).

Hofman, S.G., Smits, J.A.J., 2008. Cognitive behavioral therapy for adult anxiety dis- orders: a meta-analysis of randomized, placebo-controlled, trials. J. Clin. Psychiatry 68, 621–632.

Kapp, F.G., Maurer, H.H., Auwarter, V., Winkelman, M., Hermanns-Clausen, M., 2011. Intrahepatic cholestasis following abuse of powdered kratom (Mitragyna speciosa). J. Med. Toxicol. 7, 227–231. http://dx.doi.org/10.1007/s13181-011-0155-5.

Kishita, N., Takei, Y., Stewart, I., 2016. A meta-analysis of third-wave mindfulness-based cognitive-behavioral therapies for older adults. Int. J. Geriatr. Psychiatry. 11 (November), 2016. http://dx.doi.org/10.1002/gps.4621. (Published online).

Kittiranapaiboon, P., Suttajit, S., Junsirimongkol, B., Likhitsathian, S., Srisurapanont, M., 2014. Suicide risk among Thai illicit drug users with and without mental/alcohol use disorders. Neuropsychiatr. Dis. Treat. 13, 453–458. http://dx.doi.org/10.2147/ndt. s56441.

Kruegel, A.C., Gassaway, M.M., Kapoor, A., Varadi, A., Majumdar, S., Filizola, M., Javitch, J.A., Sames, D., 2016. Synthetic and receptor signaling explorations of the Mitragyna alkaloids: mitragynine as an atypical molecular framework for opioid receptor modulators. J. Am. Chem. Soc. 138, 6754–6764. http://dx.doi.org/10.1021/jacs. 6b00360.

Li, X., Shorter, D., Kosten, T.R., 2016. Buprenorphine prescribing: to expand or not to expand. J. Psychiatr. Pract. 22, 183–192. http://dx.doi.org/10.1097/PRA. 0000000000000154.

Lucas, P., Walsh, Z., Crosby, K., Callaway, R., Belle-Isle, L., Kay, R., Capler, R., Holtzman, S., 2016. Substituting cannabis for prescription drugs, alcohol and other substances among medical cannabis patients: the impact of contextual factors. Drug Alcohol Rev. 35, 326–333. http://dx.doi.org/10.1111/dar.1232.

Mallea, P., 2014. The War on Drugs: a Failed Experiment. dundurn., Toronto, Canada. McIntyre, I.M., Trochta, A., Stolberg, S., Campman, S.C., 2015. mitragynine ‘kratom’ re-lated fatality: a case report with postmortem concentrations. J. Anal. Toxicol. 39, 

152–155. http://dx.doi.org/10.1093/jat/bku1.

Merriam, S.B., 2009. Qualitative Research: A Guide to Design and Implementation.

Jossey-Bass, San Francisco, CA.

Miranda, A., Taca, A., 2017. Neuromodulation with percutaneous electrical nerve field

stimulation is associated with reduction in signs and symptoms of opioid withdrawal: a multisite, retrospective assessment. Am. J. Drug Alcohol Abuse 16, 1–8. http://dx. doi.org/10.1080/00952990.2017.1295459.

Neerman, M.F., Frost, R.E., Deking, J., 2012. A drug fatality involving kratom. J. Forensic Sci. 58, S278–S279. http://dx.doi.org/10.1111/1556-4029.12009.

Nelsen, J.L., Lapoint, J., Hodgman, M.J., Aldous, K.M., 2010. Seizure and coma following kratom (Mitragynina speciosa korth) exposure. J. Med. Toxicol. 6, 424–426. http:// dx.doi.org/10.1007/s13181-010-0079-5.

Pendell, D., 2010. Pharmakognosis: Plant Teachers and the Poison Path. North Atlantic Books, Berkeley, CA.

Price, J., Cole, V., Goodwin, G.M., 2009. Emotional side-effects of selective serotonin reuptake inhibitors: qualitative study. Br. J. Psychiatry 195, 211–217. http://dx.doi. org/10.1192/bjp.bp.108.051110.

Prozialeck, W.C., Jivan, J.K., Andurkar, S.V., 2012. Pharmacology of kratom: an emerging botanical agent with stimulant, analgesic, and opioid-like effects. J. Am. Osteopath. Assoc. 112, 792–799.

Ryff, C.D., Keyes, C.L.M., 1995. The structure of psychological well–being revisited. J. Pers. Soc. Psychol. 69, 719–727. http://dx.doi.org/10.1192/bjp.bp.108.051110.

(SAMHSA) Substance Abuse and Mental Health Services Administration, 2014. Results from the 2013 National Survey on Drug Use and Health: Summary of National Findings. Substance Abuse and Mental Health Services Administration, Rockville, MD HHS Publication No. (SMA) 14–4863. NSDUH Series H-48.

Saingam, D., Assanangkornchai, S., Geater, A.F., Balthip, Q., 2012. Pattern and con- sequences of krathom (Mitragyna speciosa Korth) use among mail villagers in southern Thailand: a qualitative study. Int. J. Drug Policy 24, 351–358.

Saingam, D., Assanangkornchai, S., Geater, A.F., Lerkiatbundit, S., 2014. Validation of Kratom (Mitragyna speciosa Korth) dependence scale (KDS): a dependence screen for internationally emerging psychoactive substance. Subst. Abuse. 35, 276–283.

Saingam, D., Assanangkornchai, S., Geater, A.F., Lerkiatbundit, S., 2016. Factor analytical investigation of krathom (Mitragyna speciosa Korth) withdrawal syndrome in Thailand. J. Psychoactive Drugs 48, 76–85. http://dx.doi.org/10.1080/02791072. 2016.1156791.

Seney, M.L., Sibille, E., 2014. Sex difference in mood disorders: perspectives from humans and rodent models. Biol. Sex Differ. 5, 17. http://dx.doi.org/10.1186/s13293-014- 0017-3.

Sheleg, S.V., Collins, G.B., 2011. A coincidence of addiction to kratom and severe primary hypothyroidism. J. Addict. Med. 5, 300–301. http://dx.doi.org/10.1097/adm. 0b013e318221fbfa.

Singh, D., Müller, C.P., Vicknasingam, B.K., 2014. Kratom (Mitragyna speciosa) depen- dence, withdrawal symptoms and craving in regular users. Drug Alcohol Depend. 139, 132–137. http://dx.doi.org/10.1016/j.drugalcdep.2014.03.017.

Singh, D., Müller, C.P., Vicknasingam, B.K., Mansor, S.M., 2015. Social functioning of kratom (mitragyna speciosa) users in Malaysia. J. Psychoactive Drugs 47, 125–131. http://dx.doi.org/10.1080/02791072.2015.1012610.

Singh, D., Narayanan, S., Vicknasingam, B., 2016. Traditional and non-traditional uses of Mitragynine (Kratom): a survey of the literature. Brain Res. Bull. 126, 41–46. http:// dx.doi.org/10.1016/j.brainresbull.2016.05.004.

Socias, M.E., Kerr, T., Wood, E., Dong, H., Lake, S., Hayashi, K., DeBeck, K., Jutras-Aswad, D., Montaner, J., Milloy, M.J., 2017. Intentional cannabis use to reduce crack cocaine use in a Canadian center: a longitudinal analysis. Addict. Behav. 72, 138–143. http:// dx.doi.org/10.1016/j.addbeh.2017.04.006.

Stitzer, M.L., Schwartz, R.P., Bigelow, G.E., 2017. Prescription opioids: new perspectives and research on their role in chronic pain management and addiction. Drug Alcohol Depend. 173, S1–S3. http://dx.doi.org/10.1016/j.drugalcdep.2016.11.018.

Swogger, M.T., Hart, E., Erowid, F., Erowid, E., Trabold, N., Yee, K., Parkhurst, K.A., Priddy, B.M., Walsh, Z., 2015. Experiences of kratom users: a qualitative analysis. J. Psychoactive Drugs 47, 360–367. http://dx.doi.org/10.1080/02791072.2015. 1096434.

Swogger, M.T., 2016. A ban too far. New Sci. 232, 20–21. http://dx.doi.org/10.1016/ s0262-407931929-7.

Tanguay, P., 2011. Kratom in Thailand, Decriminalization and Community Control. Series on Legislative Reform of Drug Policies. Nr 13. Transnational Institute. International Drug Policy Consortium (IPDC).

Trakulsrichai, S., Tongpo, A., Sriapha, C., Wongvisawakorn, S., Rittilert, P., Kaojarern, S., Wananukul, W., 2013. Kratom abuse in ramathibodi poison center, Thailand: a five- year experience. J. Psychoactive Drugs 45, 404–408. http://dx.doi.org/10.1080/ 02791072.2013.844532.

Vicknasingam, B., Narayanan, S., Beng, G.T., Mansor, S.M., 2010. The informal use of Ketum (Mitragyna speciosa) for opioid withdrawal in the northern states of penin- sular Malaysia and implications for drug substitution therapy. Int. J. Drug Policy. 21, 283–288. http://dx.doi.org/10.1016/j.drugpo.2009.12.003.

Walker, E.R., McGee, R.E., Druss, B.G., 2015. Mortality in mental disorders and global disease burden implications: a systematic review and meta-analysis. JAMA Psychiatry 72, 334–341. http://dx.doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2014.2502.

Walsh, Z., Gonzalez, R., Crosby, K., Thiessen, M.S., Carroll, C., Bonn-Miller, M.O.1, 2017. Medical cannabis and mental health: a guided systematic review. Clin. Psychol. Rev. 51, 15–29. http://dx.doi.org/10.1016/j.cpr.2016.10.002.

Ward, J., Rosenbaum, C., Hernon, C., Mccurdy, C.R., Boyer, E.W., 2011. Herbal medicines for the management of opioid addiction. CNS Drugs 25, 999–1007. http://dx.doi.org/ 10.2165/11596830-000000000-00000.